Нестандартнi види робiт iз розвитку зв'язного мовлення
1. Скласти запитання для вікторини за певною книгою, біографією автора, для кросвордів (чайновордів), ігор "Що Де? Коли?", "Щасливий випадок", " Брейнринг" тощо. Вказати передбачувані відвовіді. 2. "Нагородити" епітетами, порівняннями героїв літературного твору.
3. Порівняти літературного героя з представником рослинного світу, пояснити власні асоціації.
4. Замінити персонажів-людей персонажами-тваринами. Пояснити анології.
5. Встановити основу метафори. ( Дібрати метафори до первого слова )
6.Скласти сенкан, використовуючи схему:
1) іменник.
2) прикметник.
3) дієслово.
4) фраза, що розкриває позицію автора.
5) Синонім до іменника.
7. Дати назви до розділів книги.
8. Дібрати епіграф до вивченого твору.
9. Написати коментар до малюнків "діафільму" за вивченим літературним твором.
10. Дати точну і коротку відповідь на запитання літературного диктанту.
(Продовжити фразу, розпочату вчителем.)
11. Сформулювати у вигляді фразеологізмів ідеї твору.
12. Скласти словничок афоризмів певного автора.
13. Дібрати прислів'я, приказки, крилаті вислови, що їх міг би використати у своїй мові літературний герой, котрі розкривають сутність його характеру і відтворюють обставини, в які він потрапив.
14. Виправити помилки "деформованого" тексту літературного твору.
15. Виконати завдання за індивідуальними картками.
16. Укласти словничок до певного літературного твору.
17. Ввести власні описи( портрет, інтер'єр, пейзаж) у вивчений літературний твір.
18. Написати асоціативний етюд, викликати певним літературним образом.
19. Описати вбрання літературного героя, представити його одяг у "Салоні літературної моди"
20. Вигадати інший початок або кінець твору; добирати епізоди так, щоб не порушити логічного ходу вже зображених подій, дотримуючись авторського стилю.
21. Від імені літературного персонажа розповісти про свої вчинки, пригоди, думки.
22. Вигадати виступ від імені літературного героя перед учнями класу.
23. Пофантазувати про дитинство та юність персонажа - дорослого або ж про майбутнє героя-дитини.
24. Вигадати монолог від імені образу-деталі вивченого твору (діалог образів- деталей)
25. Внести такі зміни у зміст твору, щоб герой став щасливим.
26. " Відправити" відомого літературного персонажа в історичне минуле або майбутнє , описати його дії.
27. Пофантазувати, як би діяв певний герой в іншому літературному творі.
28. Розповісти про ще одну вигадану дивовижну пригоду відомого літературного персонажа.
29. Написати лист до літературного героя або ж від його імені.
30. Сформулювати "опитувальник" для інтерв'ю з героєм художнього твору та зазначити передбачувані відповіді ( за поданими відповідями автора чи персонажа, поновити запитання до них).
31. Поділитися своїми враженнями від книги у формі листа(телеграми) до її автора.
32. Написати розповідь про життєвий і творчий шлях (певний етап) письменника від іменм його самого, його друга, сучасника тощо.
33. Написати вірш, використовуючи художні образи та засоби певного поета.
34. Дібрати поетичні рядки відомих українських та зарубіжних авторів, котрі б могли відтворити психологічний стан якогось персонажа, хід його міркувань.
35. Відновити поетичну строфу, що заздалегідь перебудована у прозу.
36.Укласти збірочку поезії на запроновану тему. У "Передньому слові укладача" мотивувати свій вибір творів.
37. Словесно "оживити" ілюстрації до літературних творів.
38. Написати афішу до спектаклю за драматичним твором, що вивчився.
39. Скласти інценівку вивченого твору (інсценівку відомого твору на новий лад)
40. Скласти сценарій "відіокліпу" за певним художнім твором.
41. Стилізувати вивчений літературний жанр (міф, казку, баладу, байку, легенду тощо).
42. Написати кіносценарій за мотивами літературного твору.
43. Підготувати текст до сторінок "Усного літературного журналу"
44. Написати передмову (післямову) до певної книги.
45. Підготувати матеріал до літературної стіннівки.
46. Використавши вже відому назву, спробувати написати власний художній твір.
47. Скласти текст розповіді "екскурсовода" про відомі літературні місця.
48. Написати рецензію спектаклю за вивченим літературним твором.
49. Створити есе літературного характеру.
50. Рецензувати письмову роботу однокласника.
51. Описати уявний пам'ятник улюбленому літературному героєві.
52. Використовуючи підрядний переклад, спробувати написати власний художній твір.
53. Укласти підрядник поетичного твору, якщо мова оригіналу вивчається.
54. Написати сценарій літературної гри за вивченим твором або життєписом автора.
СХЕМИ СТИЛІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСУ
Схема
синтаксично-стилістичного аналізу
художнього тексту
1.Виразне читання тексту.
2.Стилістічна роль речень за метою висловлювання і
емоційним зображенням.
3.Стилістичні функції простих і складних речень.
4.Роль двоскладних і односкладних речень (описова,
узагальнено-смислова, виражальна).
5.Функції однорідних членів речення, вставних і
встановлених конструкцій, відокремлениз членів речення.
6. Функціонально-стилістична роль прямої мови мови
автоматичного введення, невласне прямої мови.
7.Синтаксичні одиниці, що стали основою тропів і
стилістичних фігур.
8.Значення синтаксичних засобів у висвітленні теми та ідеї
Твору, у побудові образної системи.
Схема
морфолого-стилістичного аналізу
художнього тесту
1.Виразне читання тексту.
2.Виразне семантико-стилістичних функцій самостійних,
службових частин мови, вигуків (функцій конкретизації,
емоційності, динамічності, образності тощо).
3.Характеристика тропів і стилістичних фігур, в основі яких
лежать морфологічні засоби.
4.Відбір автором певних граматичних форм у зв’язку з
типом мовлення, жанром, стилем, темою, основною
думкою твору.
Схема
повного лінгвістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту.
2. Автор. Час і місце написання твору.
3. Визначення жанрово-стилістичної належності та експресивно-емоційного колориту твору.
4. Тема (підтема), основна думка.
5. Тип мовлення.
6. Монолог чи діалог.
7. Образ автора.
8. Засобі зв’язку речень у тексті.
9. Аналіз мовних засобів (фонетико-орфоепічних, графічних, лексичних, морфемно-словотворчих, морфологічних, синтаксичних), що мають ідейно-естетичне навантаження, є основою тропів і стилістичних фігур.
10.Роль мовних одиниць у викладі головної думки,
творенні образної системи, вираженні естетичного
задуму.
Схема
аналізу морфемно-словотворчих
засобів художнього тексту
1. Виразне читання тексту.
2. Пошук стилістично забарвлених морфем у тексті.
3. Характеристика словотворчих засобів, що надають семантико-стилістичних відтінків словам (зменшуваності, пестливості, згрубілості, розмовності, емоційності, інтимності тощо).
4. Роль морфем і словотворчих засобів у створенні образності й уточненні змісту твору.
Схема
фонетико-стилістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту (правильне інтонування,
наголошення).
2.Характеристика засобів милозвучності:
а)чергування голосних і приголосних звуків;
б)вимовна легкість(повноголосся, подовження, спрощення)
3.Звукопис: асонанс, алітерація, пар мазія.
4.Роль фонетичних засобів у тропах і стилістичних
фігурах.
5.Значення фонетико-стилістичних засобів для вираження
головної думки твору та створення відповідного
настрою.
Схема
лексично-стилістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту.
2. Лексичний коментар: з’ясування значення незнайомих слів.
3. Стилістична роль лексики(часово-просторова характеристика, образ автора).
4. характеристика лексики за походженням і тематикою.
5. Стилістична характеристика лексика: книжка, розмовна, нейтральна, стилістично забарвлена.
6. Функції багатозначних слів.
7. Доцільність використання синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, термінів, діалектизмів.
8. Роль лексичних засобів у творенні тропів, стилістичних фігур.
9. Вплив лексико-стилістичних засобів на вираження ідейно-образного й естетичного змісту твору.
Орієнтовний план аналізу
прозового твору
1. Жанр твору.
2. Життєва основа.
3. Тема.
4. Проблематика. Своєрідність бачення автором порушеної проблеми.
5. Діалектична єдність загальнолюдського й національного у творі.
6. Відповідність між художньою формою і змістом.
7. Самобутність авторського художнього письма. Багатство мови.
8. Особливості сюжету, композиційна послідовність викладу подій (експозиція, зв’язок, розвиток дії, конфлікт, кульмінація, розв’язка).
9. Цілісність, динаміка твору.
10. Роль поза сюжетних елементів: епіграф, авторських роздумів, відступів, присвят, описів, назви твору тощо.
11. Система образів.
12. Рівень художнього осмислення подій.
13. Провідна думка твору.
14. Духовно-естетична цінність книги як твору мистецтва.
Орієнтовний план аналізу
поетичного твору
1. Вид поезії.
2. Тема твору
3. Філософічність, психологізм поезії.
4. Сюжетна основа (якщо твір сюжетний).
5. Ліричний герой.
6. Який образ є внутрішнім стрижнем твору?
7. Чи є в даній поезії символи? Їх зміст і значення.
8. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору?
9. Віршовий розмір, особливості рими.
10. Своєрідність художньої форми, художня деталь.
11. Яке почуття домінує у вірші (сповідь, зізнання, каяття, щирість).
12. Як досягає автор динаміки образу?
13. Авторська оцінка зображуваного.
14. Цілісність твору. Провідна його думка.
15. Духовно-естетична цінність поезії.
